1358183277_cataract_2

Променева катаракта

1358183277_cataract_2Поверхня лінзи кришталика — найбільш чутлива з усіх тканин ока. Ця оболонка щодня піддається дії різних подразників, найбільш шкідливим з яких є випромінювання. Помутніння кришталика під впливом променевого ушкодження і називається «променевою катарактою». Найбільш руйнівним видом випромінювання для очей є іонізуюче випромінювання. Таке захворювання може розвиватися як в умовах індивідуальної чутливості до світла або й тривалого перебування в середовищі із занадто яскравим освітленням, так і після застосування променевої терапії при лікуванні пухлин голови, особливо лицьової частини.

Променева катаракта є ознакою променевого ушкодження кришталика. Вона може виникнути як єдиний наслідок, так і в комплексі з ушкодженнями інших тканин. При множині ураженні, променева катаракта проявляється в останню чергу. Тому при виникненні цього захворювання варто приділити особливу увагу стану органів зору в цілому.

Симптоми

У медицині традиційно виділяють два періоди: латентний і прогресивний. У період латентного (прихованого) розвитку механізм захворювання непомітний для пацієнта. Аж до симптомів. Цей період може тривати від кількох місяців до кількох років. Залежно від регулярної або єдиноразової дози опромінення. У період прогресування симптоми стають більш виразними, відбувається стабілізація катаракти. У гіршому випадку — повне помутніння кришталика.

Розвиток захворювання (інтенсивність, тривалість) залежить від різних факторів. Це вік пацієнта, вид та інтенсивність випромінювання, якому він піддавався, загальний стан здоров’я.

Мінімально небезпечна доза променевого впливу дорівнює 200 рад за умови поглинання променів безпосередньо кришталиком. Найбільш сприяє утворенню катаракти вплив нейтронів. Вплив гамма-нейтронного променя з радіоактивним показником 200-700 рад може викликати променеву катаракту. Однак, проявиться таке захворювання тільки через кілька років. У кожному разі, поступове помутніння кришталика після опромінення неминуче. Протягом кількох десятків років після прояву променевої катаракти на оболонці виявляються різні плями, і розвивається світлобоязнь. Після стабілізації катаракти помутніння поширюється вглиб кори кришталика.

Якщо доза опромінення, якої зазнала поверхня кришталика, перевищила радіоактивний показник 700, захворювання проявиться значно раніше і буде носити більш інтенсивний характер. Променева катаракта проявиться вже через півтора року. У разі пошкодження кровоносних судин, через 3-5 років послідує повне помутніння кришталика.

Медичне діагностування

Променеву катаракту виявляють при біомікроскопічному дослідженні ока в оптичному зрізі очного яблука при наскрізному світлі. При такому дослідженні відбувається розширення зіниці і максимальне збільшення поверхні тканини кришталика. Якщо спостерігається велике скупчення помутнінь різних форм, це свідчить про розвиток променевої катаракти. Ці частинки з часом зливаються в більші і щільні утворення, локалізуючись біля заднього полюса очного яблука.

На ранніх стадіях помутніння являють собою об’єкти різної форми з «ажурною» структурою, що різко виділяються на тлі природного середовища органу. З часом об’єкти починають потовщуватись, набуваючи більш щільну структуру. На запущених стадіях їх оточує кайма з вакуоль і дрібніших утворень. Ці частинки заповнюють весь простір, закриваючи, таким чином, всю поверхню кришталика.

На інтенсивність розвитку і складність лікування катаракти впливає її локалізація. Скупчення помутнінь під передньою стінкою кришталикової капсули зазвичай проявляються пізніше. При цьому розвиток захворювання менш інтенсивний, ніж при локалізації у заднього полюса оболонки.

У деяких випадках розвиток захворювання може зупинитися або навіть регресувати. Це відбувається, якщо помутнілі пошкоджені клітини відсуваються від екватора кришталикової оболонки до полюсів новоутвореними волокнами кришталика. У такому стані помутніння залишаються на поверхні кришталика на все життя, але не утворюють злиттів і не провокують розвитку катаракти.

У випадку, якщо оболонка повністю покрита пошкодженими клітинами, настає повне помутніння кришталика. Сприяти цьому може променеве ушкодження судинної оболонки ока. Ступінь гостроти зору при значному помутнінні залежить від розмірів і кількості помутнілих утворень. Зір може знизитися аж до стану нечіткого світловідчуття. Перезріла прогресуюча катаракта призводить до розпаду кришталикових волокон, речовина розріджується і набуває однорідний молочно-білий колір.

Лікування

На початкових стадіях захворювання рекомендують застосування таких препаратів, як цистеїн (промивання), іонофорез (з розчином цистеїну 2-5%), вітайодурол (введення в уражене око), таурин. При значному зниженні зору, повному і інтенсивному помутнінню кришталика, вимагається проведення оперативного лікування. В таких випадках проводиться факоемульсифікація — операція з імплантації штучної інтраокулярної лінзи замість ураженого катарактою кришталика.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>